1 5 2
prezident rada kmu Державна міграційна служба України ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ Міністерство юстиції України oda_mykolaiv gorsovet Єдиний державний веб-портал відкритих даних Корабельний район nalogovay

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

09.08.2018р.

Фізична особа – підприємець отримала грант – як бути з оподаткуванням?

У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних чи іноземних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця.

Водночас, дохід отриманий цією фізичною особою включається до складу її загального оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України).

Зауважимо, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Дохід від продажу вантажівки: особливості оподаткування

Які правила оподаткування доходу фізичної особи – резидента (продавця), яка у звітному році продала іншій фізичній особі вантажний автомобіль, якщо ПДФО сплачено під час оформлення договору відчуження в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, або через товарну біржу?

Насамперед варто зазначити, що Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу.

Так, згідно цієї статті дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною податковим законодавством, тобто 5% від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, передбаченої у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, передбаченої у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньо ринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень ПК, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) потягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПК.

Водночас податковим законодавством передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до Податкового кодексу під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна, суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому Податковим кодексом порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди) включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Для цілей зазначеного пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його бюджету через банківські установи.

Варто зазначити, що фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV Податкового кодексу за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою.

При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Обмін нерухомістю між юридичною та фізичною особами – нюанси оподаткування

Між юридичною та фізичною особами укладено договір міни нерухомого майна. Чи є така юридична особа податковим агентом та чи необхідно утримувати податок (збір)?

Статтями 715 і 716 Цивільного кодексу визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Податкового кодексу, пп. 163.1.1 п. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема:

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу;

- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (пп. 164.2.17 вищезазначеного пункту).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено податковим законодавством і під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

ПК передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримано таким платником у спадщину.

Відповідно до п.172.2 ст. 172 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п.172.7 ст. 172 Податкового кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи на фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Вимоги щодо складання фінансової звітності

09.08.2018 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за  півріччя 2018 року.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені статтею 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами (далі – Закон № 996).

Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (п. 1 ст. 11 Закону № 996).

Пунктом 2 ст. 11 Закону № 996 визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України); для банків – Національним банком України (далі – НБУ).

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону № 996).

Фінансова звітність та консолідована звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності (п. 6 ст. 11 Закону № 996).

Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю (ст. 1 Закону № 996).

Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою КМ України від 28.02.2000 № 419 із змінами (далі – Порядок № 419).

Дія Порядку № 419 поширюється на усіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Інноваційна система е-Receipt – новація в реєстрації розрахункових операцій - триває реалізація пілотного проекту ДФС України щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій!

19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі – Порядок № 472).

Впровадження експериментального проекту розпочалося з 01 липня 2018 рокую. Будуть досліджені інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Це сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв’язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.

Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони). Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Усі кейси системи будуть безкоштовними для її користувачів і не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та без вихідних, вона міститиме значний масив інформації для використання користувачами.

На бізнес очікують зміни у використанні РРО, які дозволять спростити і здешевити процес та покращити умови ведення господарської діяльності.

Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови  введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.

Порядок № 472 передбачає, що учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема, удосконалених комп’ютерно-касових систем, які виявили заінтересованість щодо участі в експериментальному проекті.

Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні РРО у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.

Інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Повідомлення та нагадування» за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» та 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903), повідомила наступне.

Надання платниками ПДВ відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає їм змогу з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення.

Нагадуємо, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» платникам у режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Перевірку чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП можна здійснити самостійно

Відповідно до норм Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема перевірку правового статусу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті.

При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК.

У разі отримання послуг ЕЦП в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), інформацію щодо терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП платник податків може отримати самостійно з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланнямhttps://acskidd.gov.ua.

Для цього необхідно здійснити пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків та завантажити посилений сертифікат ЕЦП.

Крім того, перевірку строку чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна безкоштовно завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач  ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення.

Зауважимо, якщо термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД.

У разі отримання послуг ЕЦП в інших АЦСК платнику податків за інформацією щодо терміну дії ЕЦП необхідно звернутись безпосередньо до надавача послуг ЕЦП.

При цьому контактну інформацію АЦСК розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, за адресою http://сzo.gov.ua/ca-regіstry.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

23.04.2018 р.

 

Набули чинності нові закони про звільнення від оподаткування ПДВ, податком на прибуток, ввізним митом та від сплати ЄСВ у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА

19.04.2018 набрали чинності Закони України:

від 22.03.2018:

№ 2373-VIII «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2373;

№ 2374-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2374);

від 23.03.2018: № 2375-VIII «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2375).

Змінами, внесеними Законом № 2374, зокрема, передбачено: тимчасово, до 26.05.2018 включно, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (надання) Союзом європейських футбольних асоціацій (далі – УЄФА) або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною.

Також звільняється від оподаткування прибуток, отриманий до 26.05.2018 включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/або використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Законом № 2373 передбачено, що тимчасово, до 01.06.2018, не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виплати, що здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб (крім резидентів України у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України), незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів:

представникам або посадовим особам асоціацій – членів УЄФА;

членам делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;

фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема працівникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.

Дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення фінальних матчів, є об’єктом нарахування та сплати ЄСВ на загальних підставах.

Законом № 2375, зокрема, передбачено, що тимчасово, до 26.05.2018, звільняються від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, які беруть участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, необхідні для забезпечення організації та проведення зазначених заходів. Продаж таких товарів на території України забороняється.

Закони № 2373, № 2374 та № 2375 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.04.2018 № 72.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю

12.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №1109 «Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю» (далі – Постанова № 1109).

Постановою № 1109 внесено зміни до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 805 (далі – Порядок), зокрема, абзац другий п. 3 Порядку замінено абзацами такого змісту:

«Проведення органами державного фінансового контролю перевірок, запланованих на I квартал наступного року, погоджується до 20 грудня поточного року з відповідними контролюючими органами.

Планування органами державного фінансового контролю перевірок на II, III i IV квартали поточного року здійснюється з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДФС.

Про проведення перевірок, запланованих на II, III i IV квартали поточного року, органи державного фінансового контролю інформують відповідні контролюючі органи до 20 числа останнього місяця попереднього кварталу».

Також змінами, внесеними Постановою № 1109 в абзаці першому п. 5 Порядку слова «територіальний орган Міндоходів» замінено словами «контролюючий орган».

Постанову № 1109 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 12.04.2018 № 70.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

В «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних

ДФС України запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.

Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги  (далі – Заява) платник ПДВ має змогу через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Слід зазначити, що для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник ПДВ самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник ПДВ має право подати Заяву за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/«Платникам податків про електронну звітність»/«Інформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».

Новий сервіс подання Скарги в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334764.html

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації

Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 №400 затверджено чотири узагальнюючі податкові консультацій з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме щодо:

- необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «а» п.14.1 ст.14 ПКУ;

- застосування положень п.139.3 ст.139 цього Кодексу щодо порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту;

- необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;

- належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Завершується кампанія декларування доходів громадян!

Нагадуємо, що кампанія декларування доходів громадян триває до 2 травня 2018 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, громадянам які зобов’язані задекларувати доходи та особам, які проводять незалежну професійну діяльність необхідно подати декларацію про доходи, отримані минулоріч. В цій декларації громадяни відображають суму отриманого доходу та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

-  надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Нагадаємо, що податкова декларація громадянами подається до 02 травня 2018 року, для громадян, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня 2018 року.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

16.04.2018 p

 

Про відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою доведеться відповідати

Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х, із змінами та доповненнями, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

Реалізація пального без реєстрації

Пунктом 117.3 ст.117 Податкового кодексу встановлено, що здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100% вартості реалізованого пального. Обов’язковість такої реєстрації до початку здійснення реалізації пального передбачено пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п. 49.21 ст. 49 цього Кодексу особи, які реалізують пальне, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу, визначеного п. 120.1 ст. 120 цього Кодексу.

Таким чином, при виявленні контролюючими органами фактів здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального до особи, яка здійснювала таку реалізацію, застосовується штраф згідно з п.117.3 ст.117 Податкового кодексу.

Крім того, якщо особа, яка здійснювала реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, не подавала декларацію за податкові періоди, в яких було здійснено таку реалізацію, до такої особи застосовується штраф відповідно до п.120.1 ст.120 Кодексу.

При цьому притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п.112.1 ст.112 Податкового кодексу).

Відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку передбаченого у ст.1631 КпАП.

На суб’єкта господарювання, який  здійснював реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та, відповідно, не подав декларацію, накладаються штрафи згідно з п.117.3 ст.117 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу, а керівники та інші посадові особи такого суб’єкта несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст.1631 КпАП.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Не забудьте задекларувати іноземні доходи

Деклараційна кампанія добігає до завершення. Тож вкотре наголошуємо на необхідності своєчасного виконання конституційного обов‘язку тими громадянами, які відповідно до вимог Податкового кодексу України, мають зобов‘язання подати таку декларацію про отримані у 2017 році доходи. Зокрема, до цієї категорії громадян відносяться ті, хто отримував доходи за кордоном. Такі доходи підлягають обов‘язковому відображенню в щорічній декларації.

При цьому у разі, якщо між Україною та країною, в якій знаходиться джерело виплати, існує міжнародний договір, згода на обов’язковість дотримання якого надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для цього потрібно надати відповідні підтверджуючі документи щодо суми отриманого доходу та суми сплаченого податку. Вимоги щодо оформлення такого документу містяться у статті 13 Податкового кодексу України.  При цьому сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. У випадку відсутності в платника податку підтверджуючих документів, сума податку буде обраховуватися із загальної суми отриманих доходів.     

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Як платнику податків правильно «поскаржитися»

Не секрет, що іноді виникають ситуації, коли платники податків не погоджуються із сумами нарахованих їм податкових зобов‘язань. Тож відразу звертаються до суду із скаргами. Натомість Податковий кодекс України містить норму, яка дозволяє платникам проводити процедуру оскарження в адміністративному порядку. Але звертаємо увагу, що  подаються такі скарги протягом 10 календарних днів, які настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. При цьому скарга має подаватися до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДФС України.

Така скарга розглядається і по ній приймається рішення, яке в подальшому, за необхідності, може бути оскаржене в судовому порядку. Терміни звернення до органу суду встановлено статтею 102 Подакового кодексу України та становлять 1095 днів. Слід пам‘ятати, що рішення суду в подальшому не може оскаржуватися в адміністративному порядку. Також звертаємо увагу, що, відповідно до статті 56 Подакового кодексу, не підлягають оскарженню (ні адміністративному, ні судовому) грошові зобов‘язання, визначені платником самостійно.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Торгівля пивом – тільки через РРО

Згідно із статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Нагадаємо, що з 01.07.2015 пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.

Суб'єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т. ч. виключно пивом) необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом при наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Таким чином, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зауважуємо, згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках повинні використовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

10.04.2018 p

 

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

· батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

· спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

· державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?

Згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові  повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість –  фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Платникам-спрощенцям про строки сплати єдиного податку

До якого числа потрібно задекларувати доходи та сплатити єдиний податок підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування?

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація), затвердженій наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі – наказ №578), яка подається у строки відповідно до ст.296 Податкового кодексу:

-   для платників єдиного податку першої та другої груп у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2017 р. – 01.03.2018 р.);

-   для платників єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2018 р. – 9 лютого, 10 травня, 9 серпня, 9 листопада).

Платники першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року .

Платники єдиного податку третьої групи сплачують його протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал (у 2018 р. – 19 лютого, 18 травня, 17 серпня, 19 листопада).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але оплачені в наступному році, зменшують річний оподатковуваний дохід підприємця на загальній системі оподаткування в наступному році

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481.

У графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Тобто, при розрахунку чистого доходу підприємець на загальній системі оподаткування відображає витрати, фактично понесені і пов’язані з отриманням доходу поточного року.

При цьому, витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але оплата яких відбувається у наступному, будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли їх фактично поніс платник податку.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 6.9 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Увага роботодавцям: правильно заповнюйте звіт по ЄСВ!

Нагадуємо  страхувальникам про необхідність дотримання норм наказу Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» при заповненні звіту по єдиному соціальному внеску! Звертаємо увагу на заповнення Таблиці 5 та Таблиці 6 Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині надання достовірної інформації ознак трудових відносин з застрахованими особами за всіма видами нарахувань! Некоректне заповнення вказаних таблиць Звіту може стати як причиною перевірки контролюючими органами, так і негативно вплинути на зарахування періоду роботи до страхового стажу ваших працівників.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

03.04.2018 p

Відповідальність за несплату єдиного соціального внеску

Відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464). За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.       За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Що робити у разі не отримання повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чи виявлення розбіжностей

Якщо платнику податку не надходили податкові повідомлення - рішення про сплату податку на нерухоме майно (чи не надійде до 01 липня 2018 року за 2017 рік), він має право звернутися до контролюючого органу із заявою, до якої додати копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Контролюючий орган на підставі заяви розрахує суму податку на нерухоме майно та надішле податкові повідомлення - рішення.

Якщо платнику податку надійшло податкове повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, однак ним виявлено розбіжності і він не погоджується із сумою податку, такий платник податку може звернутися до контролюючого органу із заявою про проведення звірки.

Заяви подаються платниками податку як особисто до контролюючого органу, так і поштовим відправленням.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

За податковими накладними, реєстрацію яких зупинено до 01.12.2017 і до цієї дати не подано пояснення, можна подати пояснення і копії документів

Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.

Постановою № 117 передбачено, що платники ПДВ, у яких до 0.12.2017 зупинено реєстрацію ПН/РК, та які станом на 01.12.2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.

Тобто, до ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подано документів на розблокування (такі ПН/РК не потрапили під автоматичне розблокування за п. 57 1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу) платники ПДВ можуть подати на розгляд комісії документи протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих ПН/РК.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Платники єдиного податку не здійснюють нарахування та сплату авансового внеску під час виплати дивідендів

ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

 Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.11.1 п.57.11 ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам будо прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72871.html

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Сплата для перерахування пенсії

Непрацюючий пенсіонер хоче добровільно сплатити єдиний внесок з метою перерахунку пенсії. Чи можна укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Право на добровільну сплату єдиного внеску мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п.1 частини першої ст.4 Закону про ЄСВ, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4,5 та 51 частини першої цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (абзац п’ятий частини першої ст.10 Закону про ЄСВ).

У зазначеному переліку осіб не передбачено обмежень, які б унеможливлювали укладення договору добровільної участі для непрацюючих пенсіонерів.

Отже, підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для непрацюючих пенсіонерів відсутні.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

До уваги всіх фінансових установ та платників податків!

Для платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 Державною фіскальною службою України підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами Електронного кабінету:

фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронна сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

При відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зауважуємо, сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Пільги із земельного податку для громадян

Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати. Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою. Цьогоріч внесеними Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII змінами до Податкового кодексу (далі -  ПКУ) запроваджена нова норма, згідно з якою фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати.

Разом з тим ПКУ визначає ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Від сплати земельного податку звільняються, зокрема: інваліди першої і другої групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга застосовується на основі поданих в податкові інспекції документів, що підтверджують право на пільгу.

Земельний кодекс визначає додаткові умови для ділянок, які користуються пільгами. Земельні ділянки повинні бути: – для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектара; – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): – в селах – не більше 0,25 гектара, – в селищах – не більше 0,15 гектара, – в містах – 0,10 гектара; – для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; – для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара; – для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.

Якщо минулоріч звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, поширювалося на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, то з 1 січня 2018 року знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

Звертаємо увагу фізичних осіб, що мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, на необхідність до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу. Такими документами можуть бути пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо).

Заяву про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги потрібно подати  до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки. Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву. Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках. Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

ПДВ при сплаті штрафів

Коли між контрагентами укладаються угоди, то в договорах, як правило, зазначається  відповідальність за порушення договірних умов у вигляді сплати штрафних санкцій та пені. Враховуючи що такі умови фігурують і в договорах між платниками податку на додану вартість, спробуємо розібратися, чи необхідно сплачувати ПДВ із таких сум.

Щодо визначення об‘єкту оподаткування податком на додану вартість слід керуватися нормами ст.185 Податкового кодексу України відповідно до якої об‘єктом оподаткування є операції з постачання товарів, робіт, послуг. Статті 188-191 ПКУ містять порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Так, відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ базою оподаткування товарів/послу є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Тож у випадку, коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об‘єктом оподаткування податком на додану вартість і на них не виписується податкова накладна.  

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

27.03.2018 р

 

Оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга?

Відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

До уваги платників ПДВ: нові правила зупинення реєстрації податкових накладних діють з 22.03.2018!

22.03.2018 набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117).

Податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), які підлягають моніторингу –  сукупності заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС України та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника ПДВ.

Зокрема, слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) у разі, коли за результатами моніторингу платник ПДВ, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який має позитивну податкову історію платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

ДФС України формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Протягом місяця з дня набрання чинності Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.

Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначає ДФС України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

ДФС України розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника ПДВ щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника ПДВ в Електронному кабінеті.

Нагадуємо, що Постанову №117 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування?

Відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Продаєте інвестиційні активи – подайте декларацію про майновий стан і доходи!

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Отримували іноземні доходи – подайте декларацію

Усі громадяни, які отримали у 2017 році доходи з-за кордону – спадщину, гонорари, авторські виплати, дивіденди або просто заробітну плату, мають їх задекларувати. При цьому податкову декларацію про майновий стан і доходи вони повинні подати незалежно від того, чи були з цих сум утримані податки.

У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору 1,5%.

Громадяни можуть надіслати декларацію поштою або звернутися до посольства чи консульства. Також вони мають право оформити довіреність своїм близьким в Україні, щоб вони подали декларацію. Або подати її за допомогою електронних засобів он-лайн.

У випадку, коли громадянин вже сплатив податок за тими ставками, які діють в іншій країні, то вона має взяти у податкових органах іноземної держави довідку про сплачені суми і їх буде враховано під час перерахунку в Україні.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Детальніше у роз‘ясненні ДФС України, яке розміщено на офіційному порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.19).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 повідомила, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Водночас нагадуємо, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб'єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

Зарплата «у конверті» - життя без гарантій

Погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе:

  • гарантованого розміру заробітної плати;
  • відповідного пенсійного забезпечення;
  • забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги;
  • оплачуваної відпустки;
  • права на оплату лікарняного листа, охорону праці;
  • можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем;
  • можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Щодо відображення у касовій книзі коштів внесених на розрахунковий рахунок підприємства через касу банку

Національний банк України листом від 07.02.2018 № 50-0007/7855 "Про розгляд звернення" повідомляє, що відповідно до пунктів 6 та 7 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 N 148 (далі - Положення), фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з суб'єктами господарювання у розмірі до 50000 гривень.

Платежі понад установлену граничну суму проводяться, зокрема через банки шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточній рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" товаром є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери). Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарською діяльністю визнається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, установлені Національним банком України вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на фінансову допомогу, збільшення статутного фонду.

Отже, якщо сума фінансової допомоги або внеску поповнення статутного фонду перевищує 50000 гривень, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер суб'єкта господарювання) можуть скористатися для розрахунків послугами банків шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у даному випадку на поточні рахунки суб'єкта господарювання).     

Такі кошти не повинні відображатися у касовій книзі суб'єкта господарювання, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.

Зазначена норма діяла і відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 (зі змінами), та постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" (зі змінами), які відповідно до пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 N 148 визнано такими, що втратили чинність.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, які використовуються не за призначенням?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади. Разом з тим, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). 

Отже, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Обмежень щодо використання або невикористання таких об’єктів нерухомості п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не передбачено.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Набули чинності зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Повідомляємо, з 16.03.2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" від 16.01.2018 №7, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.02.2018 року за №151/31603.

Зокрема, пункт 3.15 розділу III Положення доповнено нормою, якою визначено, що якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому цим Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Декларацію подавати не потрібно, якщо продано один автомобіль чи мотоцикл

Щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік.

 Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

Таким чином, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

15.03.2018 р

 

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?

Відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. 

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ

Згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).

Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.

Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Затверджено нові порядки з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:

постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;

постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Оподаткування добових витрат у 2018 році

Згідно з підпунктом 170.9.1 пунктом 170.4 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до оподаткованого доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку і таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) рику, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

З 01.01.18 мінімальна зарплата встановлена на рівні 3723 грн. (ст..8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 №2246-VIІІ), тобто максимальний розмір неоподатковуваних добових витрат у 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн. за добу.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 № 98 зі змінами.

Так, сума добових на території України для таких категорій фізичних осіб встановлюється у межах 60 грн.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Щодо нарахування лікарняних працівникам підприємства

Працівник підприємства надав листок непрацездатності, чи проводити нарахування лікарняного?

Згідно з абзацом другим п.1 частини першої ст.4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, у станови та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст.6 Закону про ЄСВ).

Відповідно до частини другої ст.9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок.

Водночас єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст.7 Закону про ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст.7 цього Закону).

Отже, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок є обов’язком платника. Тобто юридична особа зобов’язана провести нарахування за листком непрацездатності (в тому числі нарахування єдиного внеску на суму за дні тимчасової непрацездатності працівника) в тому місяці, в якому працівником надано такий листок.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

14.02.2018 р.

 

При наявності податкового боргу – реєстрація платником єдиного податку анулюється

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. п. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, при наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

При несплаті боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

26.01.2018 р.

 

Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році.

Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі отримання:

– доходу від здійснення  операцій  з  інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав тощо);

– доходу, отриманого в результаті прийняття у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав;

–     доходу від надання нерухомості в оренду, житловий найм (піднайм);

–     доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомогомайна;

–    отримання іноземних доходів;

–    доходу у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів;

–    інших доходів, з яких протягом 2017 року податок не утримувався.

Для подання річної декларації про майновий стан і доходи громадянам необхідно звернутися до Центру обслуговування платників Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ДПІ) за адресою вул. Потьомкінська 24/2.

Крім того, завдяки активному розвитку електронних сервісів громадяни мають змогу подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у режимі реального часу (on-line).

Для подання податкових декларацій в режимі on-line, платнику податків необхідно отримати електронний цифровий підпис у Центрі обслуговування платників ДПІ. Послуга видачі посилених сертифікатів відкритих ключів надається безкоштовно.

ДПІ також нагадує, що з 1 січня 2018 року діє нова форма декларації про майновий стан і доходи.

За результатами звітного податкового року платник податку – фізична особа подає декларацію та визначає податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору. 

Нагадуємо, що податковим законодавством установлені такі строки для подання декларації:

  • громадянам та особам, які проводить незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;
  • підприємцям – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

Декларація про майновий стан і доходи громадян-переселенців – куди подавати

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Таким чином, платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації).

Також податковим законодавством встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

При цьому платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Водночас, у зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях функціональні обов’язки з обслуговування громадян-переселенців покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Нагадуємо, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1382).

Разом з цим, п.70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою № 5ДР.

Платник податку – переселенець, який вніс відомості про зміну місця проживання, відповідно до Закону № 1382, подає Декларацію до контролюючого органу за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Задекларуйте доходи від здачі в оренду квартири

Отриманий у 2017 році дохід від здачі в оренду нерухомого майна особі, яка не є податковим агентом повинен бути задекларований.

Здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця як фізичної особи - підприємця. Такі правовідносини повинні бути юридично оформленні шляхом підписання договору про найм чи оренду нерухомого майна.

Дохід отриманий від здачі в оренду нерухомого майна (квартира, будинок, гараж тощо) підлягає оподаткуванню, що передбачено пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України.

Орендодавець, який здає квартиру фізичній особі і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів самостійно нараховує та сплачує податок за ставкою 18% .

Сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Зазначена декларація подається до податкової інспекції за податковою адресою платника до 1 травня наступного року.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Надавали репетиторські послуги? – необхідно задекларувати доходи

Звертаємо увагу вчителів та викладачів, які у минулому році надавали репетиторські послуги, проте не були зареєстровані як фізичні особи – підприємці! Вони зобов’язані включити суму таких доходів до загальногорічного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до фіскальної служби декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Зробити це слід до 1 травня 2018 року за місцем реєстрації декларанта.

Доходи від репетиторства відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

Репетиторські послуги – це, зокрема, підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт.

Зауважимо, що відповідну декларацію можна подати в електронному вигляді.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Увага! Річна декларація з податку на прибуток

З 1 січня 2018 року встановлений єдиний термін подання річної податкової декларації для всіх платників податку на прибуток, які звітують раз в рік, та які звітують поквартально - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто 1 березня 2018 року.

Відповідні зміни внесені до пп. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році” (далі – Закон № 2245-VIII).

Закон № 2245-VIII офіційно опубліковано у газеті Верховної Ради України ,,Голос України” № 246 - 247 (6751 - 6752) від 30 грудня 2017 року.

Квартальні платники податку на прибуток сплачують податок на прибуток як по річній декларації, з граничним терміном сплати 10 березня 2018 року!

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 2018 року змінено!

Нагадуємо, що 01.01.2018 набули чинності зміни, внесені Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Так, з 01.01.2018 змінено розрахунок максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Відповідно до п.4 частини першої ст.1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Статтею 8 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 01.01.2018 у розмірі 3723,00 гривні.

Отже, відповідно до внесених змін у 2018 році сума максимальної величини бази нарахування ЄСВ складатиме 3723,00 грн. х 15 = 55845,00 гривень.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг

Підпунктом 16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).

Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно з п.111.1 ст.111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

- фінансова;

- адміністративна;

- кримінальна.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 ПКУ.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

З 5 січня 2018 року діє нове Положення про ведення касових операцій

З 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій  у національній валюті, затверджене постановою Національного банку України від 29.12.2017 року №148. Одночасно втратила чинність постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

НБУ, зокрема, виклав у новій редакції пункт про обмеження розрахунків готівкою:

Так відповідно до п.6 розділу ІІ Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на

переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість

суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується

Одночасно п.3  розділу  І Положення НБУ  визначив поняття «готівкові розрахунки»:

готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

ГУ ДФС у Миколаївській області

 

 

 

Архів інформації за 2017 р.

 

 

 

 

 

ПОШУК НА САЙТІ

© Адміністрація Заводського району. Изготовление сайтов и продвижение ADS group